Рівнянська сільська рада
Кіровоградська область, Новоукраїнський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Амброзія полинолиста повитиця польова – небезпечні карантинні бур’яни!

Дата: 26.07.2021 11:36
Кількість переглядів: 518

Амброзія полинолиста повитиця польова – небезпечні карантинні бур’яни!

 

 

Літо в розпалі, а отже час згадати і про амброзію — рослину, про яку багато говорять, але далеко не всі знають, як вона виглядає. Це один з найбільш непримітних і витривалих бур’янів у рослинному світі, який, проте, є одним із найбільш небезпечних алергенів

В Україні поширенішою з цього сімейства є амброзія полинолиста. Сезон її цвітіння триває шість-десять тижнів – від кінця липня і до перших приморозків. Попри те, що кожна рослина живее лише один сезон, вона може виробити до одного мільярда пилкових зерен. І "подорожувати" вони можуть на досить великі відстані. Для прикладу, їх було виявлено над морем на відстані 640 кілометрів від берега, а також в атмосфері за три кілометри від земної поверхні. 

Амброзія политнолиста - яра рослина, яка викидає до 100 тис. насінин, тому боротися з нею потрібно до початку цвітіння та утворення насіння. Коріння амброзії политнолистої в глибину можуть сягати до 4 метрів, всисна сила поживних речовин та води з грунту в три рази вища, ніж у кукурудзи та в два рази вища, ніж у пшениці та ячменю.

Амброзію найчастіше можна зустріти уздовж доріг, біля берегів річок, на порожніх ділянках та польових угіддях. Також сприятливими для неї є дернина, місцевості поруч зі стоками води, а також засолені через хімічні речовини ґрунти. Не рідко амброзію можна побачити й в містах.

Теплі літні дні з низькою вологістю ідеально підходять для поширення пилку амброзії. І це додає серйозного дискомфорту в життя людей, які схильні до алергії та/або мають астму. 

В місцях широкого розповсюдження амброзії в період її цвітіння спостерігаються епідемічні захворювання населення на полліноз. Захворювання проходить у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон’юнктивіту, важкої бронхіальної астми, мігрені , кропивниці, хвороба також супроводжується різким знесиленням. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії , тривале й важке.

Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення фітосанітарних заходів: контроль підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження карантинного режиму, застосування агротехнічних (ліквідаційних) заходів (внесення гербіцидів, створення агрофітоценозів, механічне скошування тощо).

Механічне скошування рослин амброзії полинолистої до її цвітіння задля знищення не ефективне. До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює декілька продуктивних стебел. Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку ії цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів,дозволених до використання в Україні.

На території з карантинним режимом здійснюється комплекс спеціальних карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ карантинного бур’яну та запобіганню його подальшого розповсюдження (відповідно до ст.10 Закону “Про карантин рослин”). Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх землекористувачів. Порушення вимог виконання фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої несе за собою накладення штрафів як на посадових осіб, так і на громадян згідно ст. 105 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”. Невиконання вимог фітосанітарного законодавства щодо знищення амброзії полинолистої тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на громадян – від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно ст.105 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення “.

 

 

Повитиця польова  (CuscutacampestrisJunk.)  переважно однорічна типова рос­лина - паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте, витке стебло. Без коренів та листків, та й фотосинтез їй ні до чого, бо весь її життєвий цикл проходить на тілі іншої рослини. Знайшовши живителя, вона двома-трьома обертами обвиваєїї та у місцях дотику з ураженою росли­ною утворює особливі органи — гаусторії (або присоски). З їх утворенням  про­росток втрачає зв’язок із ґрунтом і повністю переходить на паразитичний спосіб життя. Глибоко проникаючи у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок. На багаторічних рослинах, навіть після всихання чи замерзання над земних органів, її розвиток відбувається за допомогою гаусторій, які залишаються в середині стебла.

Повитиця польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає у травні-червні за температури ґрунту +17-24°C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих погодних умов.

Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує врожайність, але й погіршує якість продукції. Разом із амб­розією полинолистою та гірчаком рожевим входить до чільної трійки найзлісніших карантинних бур’янів України — як за територією поширення, так і за рівнем шкодочинності.

Гаусторії повитиці, проникаючи у паренхіму волокнистих рослин, погіршують якість волокна. У цукрового буряка, ураженого повитицею, вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухиайстр, бронзовостітоматів тощо).

Способи поширення повитиці польової – насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту, а також його важко відокремити від насіння багаторічних трав та овочевих культур.

Що треба знати, щоб ефективно боротися з цим бур’яном.

Сходи повитиці польової мають рудиментарний корінь, який лише на     1-2 см проникає в ґрунт, тому будь-який механічний обробіток під час появи сходів цієї рослини призводить до повного її знищення.

Ділянки багаторічних трав, які уражені повитицями, і в радіусі до метра навколо них, рекомендовано скошу­вати до цвітіння повитиці, а скоше­ну вегетативну масу, залити пальним і спа­лити, переклавши її попередньо пошарово соломою для ефективності заходу.

У разі, якщо повитиця польова уражує великі площі посівів, рекомендовано застосовувати вогневий спосіб. Проте даний метод є вбивчим не тільки для повитиці, а й для усієї екосистеми.

Для зменшення кількості насіння в ґрунті застосовують глибоку оранку або стимулювання проростання насіння повитиці за рахунок провокаційних поливів, з подальшим знищенням сходів.

Проте ефективним заходом була і залишається сівозміна з включенням у неїстійких до ураження культур. За даними наукових досліджень, до таких культур належать зернові колосові, квасоля, соя, огірки, гарбузи і бавовник. Одним з важливих елементів сівозміни є створення густого стеблостою, завдяки чому процеси закручування і прикріплення повитиці польової до рослини-господаря сповільнюватимуться і пригнічуватимуться.

 В закритому ґрунті для контролю появи сходів повитиці, за даними дослідників, ефективним є покриття поверхні ґрунту піском, шаром у 2,5 см.

Оскільки додатковим джерелом поширення насіння повитиці  є гній, то під час складанняйого в штабелі, де він протягом 4-5 місяців буде розкладатись за температури 50-60 град., насіння бур’яну повністю втрачатиме схожість.

Актуальним є вивчення біологічних об’єктів  для знищення повитиць у посівах сільськогосподарських культур. Відомо, що для біологічного контролю рослин роду Cuscuta ефективними були муха Melanagromyza cuscutae і довгоносики роду Smicronyx.

 Оскільки  основний спосіб поширення повитиці польовоїце   насіння, то і одним з ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності  в насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культурІ найкраще в цьому допоможе профілактика, зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження; обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні вогнища — запровадження карантинного режиму.

Слід пам’ятати – вантаж, у якому виявляють насіння повитиці польової, підлягає поверненню від правникові або очищенню підконтролем фітосанітарного інспектора. При неможливості очистки насіннєвий матеріал переводиться в категорію зернопродуктів з подальшою переробкою, а відходи спалюються.

 

Шановні мешканці  Новоукраїнського району не будьте байдужими, та не стійте осторонь. Давайте разом боротися з шкідливими бур’янами !


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь