Безпека та профілактика ‒ основне правило для робіт у сільському господарстві
Безпека та профілактика ‒ основне правило для робіт у сільському господарстві
Кіровоградщина – аграрно-індустріальний регіон, здавна відомий розвинутим сільськогосподарським виробництвом. Основним завданням заходів та засобів з охорони праці в сільському господарстві є створення для працівників здорових, безпечних умов праці, попередження та профілактика виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та аварій, пов’язаних із виробничими процесами, адже сільськогосподарське виробництво ‒ одна з найбільш травмонебезпечних галузей.
Які особливості організації виробничого процесу в аграрному секторі?
- Сезонність робіт, що практично не дає можливості в окремі періоди року дотримуватися нормативної тривалості робочого дня, внаслідок чого травматизм досягає пікових значень щороку в одні й ті самі місяці.
- Нерівномірна завантаженість працівників в агропромисловому виробництві протягом року.
Сільськогосподарська галузь має специфічні шкідливі виробничі чинники (вплив яких за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності та (або) негативного впливу на здоров'я нащадків), травм, гострого отруєння чи іншого раптового погіршення стану здоров'я або до смерті).
Умови праці, польові роботи, в основному, виконуються на значній відстані від центральної виробничої бази і тракторної бригади. Через це понижується контроль за безпекою працюючих з боку адміністрації.
Підвищується особиста відповідальність механізаторів за безпеку проведення робіт. Наприклад, для рослинництва притаманні роботи, пов’язані з застосуванням пестицидів та мінеральних добрив; боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами рослин, опилювання, обприскування підживлення рослин та внесення мінеральних добрив. Більшість пестицидів та мінеральних добрив є токсичними для людського організму, потрапляючи в організм вони спричинюють гострі чи хронічні інтоксикації. Високий рівень небезпеки мають механізовані роботи, оскільки працюючі піддаються тривалому впливу підвищеного рівня шуму, вібрації, підвищеної температури в кабіні тракторів, нервового перенапруження.
Закликаємо власників, керівників, головних спеціалістів, працівників служби охорони праці підприємств під час проведення весняно-польових та зернозбиральних робіт посилити профілактичну роботу для попередження виникнення випадків виробничого травматизму. Необхідно постійно відстежувати місця потенційних небезпек та здійснювати прогнозування можливих наслідків. Враховувати причини та обставини травматизму, джерела травмування у попередніх роках.
Профілактичні заходи, які забезпечать та унеможливлять виникнення випадків виробничого травматизму:
- організація інструктування, навчання з охорони праці та професійного відбору;
- забезпечення безпеки виробничого обладнання;
- забезпечення належного контролю та нагляду за охороною праці;
- організація проведення перевірок технічного стану техніки перед початком роботи та усунення усіх виявлених недоліків;
- проведення передрейсових медичних оглядів водіїв та механізаторів;
- організації режиму роботи та відпочинку працівників;
- підвищення рівня трудової та виробничої дисципліни.
Для найбільш ефективного правового регулювання питань охорони праці в сільському господарстві поряд із загальними нормами існує ряд спеціальних норм, що відображають саме специфіку виробничих процесів за галузями сільськогосподарського виробництва та, відповідно, особливості охорони праці в них. Ці норми містяться в нормативних актах з охорони праці в галузі сільськогосподарської виробничої діяльності, правилах з охорони праці за видами виробничих процесів, інструкції за видами робіт чи за професіями, на підставі яких власником підприємства розробляються інструкції з охорони праці вже на конкретному сільськогосподарському підприємстві.
Ольга Янчук, заступник начальника управління – начальник відділу профілактики та розслідування нещасних випадків
управління контрольно-перевірочної роботи головного управління
