Коли не знаєш, що буде завтра, проте не здаєшся, незважаючи ні на що
Коли не знаєш, що буде завтра, проте не здаєшся, незважаючи ні на що
Обставини не завжди складаються так, як ми очікуємо, іноді доводиться приймати складні рішення. Так сталось і в житті Юлії Пюро, уродженки Донецької області, якій з початком війни довелось покинути малу батьківщину і шукати кращого місця. Переселенка подолала непростий шлях переїздів, і врешті опинилась на Кіровоградщині, у невеличкому селі Дмитрівка.
Свого часу Юлія Валеріївна закінчила вище професійне училище № 92, де отримала освіту за фахом кухар-кондитер. Деякий час працювала за здобутою професією, яка була до душі, але згодом Юлія змінила сферу діяльності і близько 12 років пропрацювала молодшою медичною сестрою.
Після переїзду, впродовж періоду різких змін, питання підходящої роботи ніяк не вирішувалось і стан невизначеності не полишав жінку. Юлія відзначає: «З працевлаштуванням було складно. Я шукала скрізь де могла, пробувала себе у різних сферах, але не вдавалось знайти варіант, який би влаштовував за графіком роботи. У селі важко добиратись до місця роботи як вранці, так і ввечері, нічим доїхати. Тож процес ніяк не рухався вперед».
Перебуваючи у такому скрутному становищі, жінка прийняла реалії свого сьогодення та зробила висновок: треба звертатись до Знам'янського управління Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості за допомогою. Попри те, що Юлія хотіла знайти роботу за освітою, вона хапалась за будь-який шанс: дала згоду на навчання, стажування на робочому місці; взяла участь у громадських роботах у відділі містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та цивільного захисту Дмитрівської територіальної громади. Згодом з'явилась пропозиція постійної роботи: продавцем продовольчих товарів в кіоск приготування фаст-фуду у ФОП Красової Алли Вікторівни. Юлія зацікавилась вакансією. Успішно пройшовши стажування, вже в липні поточного року жінка була працевлаштована.
Наразі Юлія Валеріївна не заглядає далеко в майбутнє: «Я зараз ні про що наперед не задумуюсь, живу сьогодні, тут і зараз. Немає стабільності ні в чому, таке відбувається в країні, що я просто боюсь робити якісь фундаментальні кроки. Вдячна за те, що є. Свого часу я так втомилась від постійного пошуку роботи, від невизначеності, що наразі видихаю з полегшенням: теперішнє місце роботи для мене комфортне, все влаштовує, я радію цьому. Тим паче, в мене є двоє дітей, які мотивують долати будь-які життєві негаразди», – констатує Юлія.
Сподіваємось, що ця історія послужить прикладом для тих, хто залишився без роботи, опустив руки і не знає що робити далі. Відповідь одна – ніхто не знає заздалегідь. Життя не дає гарантій. Але дає шанси. Тому треба діяти, рухатися вперед, тільки так можна втриматись на плаву і досягти задуманого. Як мінімум – стабільності у мікрокліматі свого життя й оточення. Як максимум – серйозного поштовху до самореалізації і ствердження у будь-якій сфері. А служба зайнятості стане надійним помічником і орієнтиром на вашому професійному шляху. Навіть у такі складні й непевні часи, як зараз, фахівці готові допомогти знайти роботу у найскрутнішому становищі, надаючи широкий спектр послуг.
Допомога тут:
- сайт Кіровоградського обласного центру зайнятості;
- Єдиний портал вакансій;
- телеграм-канали: ДЦЗ «Робота зараз: Державна служба зайнятості»
та «Робота на Кіровоградщині. Служба зайнятості інформує»;
- загальний перелік послуг Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.ua/people
